уліті

пр. літом, літньою <�теплою> порою, серед літа, об літній порі.

Значення в інших словниках

1. уліті — УЛІ́ТІ див. влі́ті.  Словник української мови у 20 томах
2. уліті — (вліті), присл., діал. Те саме, що улітку (влітку).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. уліті — Улі́ті, улі́тку, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. уліті — Уліті нар. Лѣтомъ. Вліті і качка прачка, а взімі і Тереся не береться. Ном. № 552. Хто вліті гайнує, той взімі голодує. Ном. № 558.  Словник української мови Грінченка