уліті

Уліті

нар. Лѣтомъ. Вліті і качка прачка, а взімі і Тереся не береться. Ном. № 552. Хто вліті гайнує, той взімі голодує. Ном. № 558.

Значення в інших словниках

1. уліті — пр. літом, літньою <�теплою> порою, серед літа, об літній порі.  Словник синонімів Караванського
2. уліті — УЛІ́ТІ див. влі́ті.  Словник української мови у 20 томах
3. уліті — (вліті), присл., діал. Те саме, що улітку (влітку).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. уліті — Улі́ті, улі́тку, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)