Словник української мови Грінченка

улітку

Улітку

нар. = уліті. Влітку день — год. Ном. № 555. Як би влітку на панщину не ходила, так сказали б, що на себе недуг натягала. Ном. № 13476.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. улітку — улі́тку прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. улітку — пр. літом, літньою <�теплою> порою, серед літа, об літній порі.  Словник синонімів Караванського
  3. улітку — УЛІ́ТКУ див. влі́тку.  Словник української мови у 20 томах
  4. улітку — див. влітку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. улітку — ВЛІ́ТКУ (УЛІ́ТКУ) (літньою порою), ЛІ́ТОМ, ЛІ́ТКОМ розм., ВЛІ́ТІ (УЛІ́ТІ) розм. Мати влітку часто спала або на горищі, або під відкритим небом на даху веранди (О. Гончар); Улітку наша річка обміліла (М.  Словник синонімів української мови