уліті
Уліті
нар. Лѣтомъ. Вліті і качка прачка, а взімі і Тереся не береться. Ном. № 552. Хто вліті гайнує, той взімі голодує. Ном. № 558.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уліті — пр. літом, літньою <�теплою> порою, серед літа, об літній порі. Словник синонімів Караванського
- уліті — УЛІ́ТІ див. влі́ті. Словник української мови у 20 томах
- уліті — (вліті), присл., діал. Те саме, що улітку (влітку). Великий тлумачний словник сучасної мови
- уліті — Улі́ті, улі́тку, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)