улічити
Улічи́ти, -чу, -чиш
гл.
1) Отсчитать.
2) Обчесться. Другим ще докладала лишку, а тут одного яйця нема до сотні — влічила я. Новомоск. у. (Залюб.).
3) Вылечить. Щоб серце улічити, тра козака любити. Гол. І. 331.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me