улічити

Улічи́ти, -чу, -чиш

гл.

1) Отсчитать.

2) Обчесться. Другим ще докладала лишку, а тут одного яйця нема до сотні — влічила я. Новомоск. у. (Залюб.).

3) Вылечить. Щоб серце улічити, тра козака любити. Гол. І. 331.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me