Значення в інших словниках
-
уславлений —
усла́влений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
уславлений —
УСЛА́ВЛЕНИЙ (ВСЛА́ВЛЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. до усла́вити. А ви знаєте, як наше Поділля в старовину називалося? – несподівано запитав Павло Михайлович меліораторів, і обличчя його стало зовсім світлим. – Не знаємо. – Золотою землею.
Словник української мови у 20 томах
-
уславлений —
(вславлений), -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до уславити. || уславлено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Знаменитий, славетний. || Про якого багато говорять, якого хвалять, відомий всім, звичний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
уславлений —
СЛАВЕ́ТНИЙ (який має загальне визнання, широку славу), ЗНАМЕНИ́ТИЙ, УСЛА́ВЛЕНИЙ (ВСЛА́ВЛЕНИЙ), ПРОСЛА́ВЛЕНИЙ, СЛАВНОЗВІ́СНИЙ, СЛА́ВНИЙ (СЛА́ВЕН поет.), ВСЕСЛА́ВНИЙ, ВИСОКОСЛА́ВНИЙ, ЗНАКОМИ́ТИЙ розм., СЛАВУ́ТНІЙ (СЛАВУ́ТНИЙ) заст.
Словник синонімів української мови
-
уславлений —
УСЛА́ВЛЕНИЙ (ВСЛА́ВЛЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до усла́вити. Уславлений [будинок Павлова у Сталінграді] не висотою, ні, не дивом чарівним архітектури, ніщо його не красить голі мури — простої кладки стіни цегляні (Гонч., Вибр.
Словник української мови в 11 томах