ущипливий

(язик) колючий, сповнений їді, (- слова — ще) вразливий, уїдливий, їдкий, терпкий, ядучий, ядушливий, ДОШКУЛЬНИЙ, (сміх) мефістофельський, САРДОНІЧНИЙ, (вітер) пронизливий, шпаркий, ім. УЩИПЛИВІСТЬ, їдь

Значення в інших словниках

1. ущипливий — ущи́пливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ущипливий — див. дотепний; уїдливий; хвисьский  Словник синонімів Вусика
3. ущипливий — УЩИ́ПЛИВИЙ (ВЩИ́ПЛИВИЙ), а, е. 1. Який любить говорити гостро, дошкульно, так, щоб уразити, примусити відчувати докір, насмішку і т. ін. Явдоха Купер'яниха ..  Словник української мови у 20 томах
4. ущипливий — (вщипливий), -а, -е. 1》 Який любить говорити гостро, дошкульно, так, щоб уразити, примусити відчувати докір, насмішку і т. ін. || Який характеризується гостротою, дошкульністю. 2》 перен. Дуже відчутний, сильний, пронизливий (про холод, вітер, мороз і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ущипливий — В'Ї́ДЛИВИЙ (УЇ́ДЛИВИЙ) (який любить вразити словом, дошкулити докором, насмішкою; який виражає образу), УЩИ́ПЛИВИЙ (ВЩИ́ПЛИВИЙ), КОЛЮ́ЧИЙ, ДОШКУ́ЛЬНИЙ, З'Ї́ДЛИВИЙ діал.  Словник синонімів української мови
6. ущипливий — Ущи́пливий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. ущипливий — УЩИ́ПЛИВИЙ (ВЩИ́ПЛИВИЙ), а, е. 1. Який любить говорити гостро, дошкульно, так, щоб уразити, примусити відчувати докір, насмішку і т. ін. Явдоха Купер’яниха..  Словник української мови в 11 томах
8. ущипливий — Ущипливий, -а, -е Ѣдкій, колкій. Лаялись словами ущипливими. Гірка його розмова, ущипливі слова. МВ. (О. 1861. І. 78)  Словник української мови Грінченка