ущипливий —
УЩИ́ПЛИВИЙ (ВЩИ́ПЛИВИЙ), а, е. 1. Який любить говорити гостро, дошкульно, так, щоб уразити, примусити відчувати докір, насмішку і т. ін. Явдоха Купер'яниха ..
Словник української мови у 20 томах
ущипливий —
(вщипливий), -а, -е. 1》 Який любить говорити гостро, дошкульно, так, щоб уразити, примусити відчувати докір, насмішку і т. ін. || Який характеризується гостротою, дошкульністю. 2》 перен. Дуже відчутний, сильний, пронизливий (про холод, вітер, мороз і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
ущипливий —
В'Ї́ДЛИВИЙ (УЇ́ДЛИВИЙ) (який любить вразити словом, дошкулити докором, насмішкою; який виражає образу), УЩИ́ПЛИВИЙ (ВЩИ́ПЛИВИЙ), КОЛЮ́ЧИЙ, ДОШКУ́ЛЬНИЙ, З'Ї́ДЛИВИЙ діал.
Словник синонімів української мови
ущипливий —
Ущи́пливий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
ущипливий —
УЩИ́ПЛИВИЙ (ВЩИ́ПЛИВИЙ), а, е. 1. Який любить говорити гостро, дошкульно, так, щоб уразити, примусити відчувати докір, насмішку і т. ін. Явдоха Купер’яниха..
Словник української мови в 11 томах
ущипливий —
Ущипливий, -а, -е Ѣдкій, колкій. Лаялись словами ущипливими. Гірка його розмова, ущипливі слова. МВ. (О. 1861. І. 78)
Словник української мови Грінченка