Значення в інших словниках
-
фанфарон —
фанфаро́н іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
фанфарон —
див. балакучий; пихатий
Словник синонімів Вусика
-
фанфарон —
див. хвастун, задавака, чванько, позер, самохвалець, спесивий
Словник чужослів Павло Штепа
-
фанфарон —
ФАНФАРО́Н, а, ч., розм. Пихатий, гоноровитий, зарозумілий базіка; хвалько. Фанфарони в політиці.
Словник української мови у 20 томах
-
фанфарон —
фанфарон іст. зніжений, розпещений молодий чоловік; елегант: В 1825 році принагідний мандрівник так описує свою мандрівку в ці сторони [на Погулянку]: “В реставрації був гамір, велике товариство пило пиво.
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
фанфарон —
-а, ч., розм. Пихатий, гоноровитий, зарозумілий базіка; хвалько.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
фанфарон —
фанфаро́н (ісп. fanfarron, від араб. фарфар – легковажний, балакучий) хвалько.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
фанфарон —
ХВАЛЬКО́ розм. (людина, яка любить хвалити себе, хвастати ким-, чим-небудь), ХВАСТУ́Н підсил. розм., ХВАСТ підсил. розм., ВИХВАЛЯ́КА підсил. розм.; САМОХВА́Л, САМОХВА́ЛЕЦЬ (той, хто хвалить себе); ФАНФАРО́Н розм. (хвалькуватий базіка).
Словник синонімів української мови
-
фанфарон —
ФАНФАРО́Н, а, ч., розм. Пихатий, гоноровитий, зарозумілий базіка; хвалько.
Словник української мови в 11 томах