халупа —
халу́па іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
халупа —
див. дім; прибудова; халабуда
Словник синонімів Вусика
халупа —
ХАЛУ́ПА, и, ж. Невелика убога житлова будівля; злиденна хата. Замість якоїсь прохацької халупи або землянки вона несподівано опинилась в чистому житлі (І.
Словник української мови у 20 томах
халупа —
И, ж. Квартира, житло. У тебе немає знайомих, які здають квартири? Мені терміново треба знайти якусь халупу.
Словник сучасного українського сленгу
халупа —
-и, ж. Невелика убога житлова будівля; злиденна хата. || Невелика занедбана господарська будівля або виробниче приміщення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
халупа —
ЖИТЛО́ (приміщення, призначене для життя людей), ОСЕ́ЛЯ, ПОМЕ́ШКАННЯ, ДІМ, ДОМІ́ВКА, ХА́ТА, ПОРІ́Г (перев. з означ.), ГОСПО́ДА, ЛІ́ГВИЩЕ розм., ДО́МА розм., МЕ́ШКАННЯ діал., ЖИТВО́ діал., СЕЛИ́ТЬБА заст.; ХАТИ́НА (перев. невелике, убоге); НОРА́ зневажл.
Словник синонімів української мови
халупа —
ХАЛУ́ПА, и, ж. Невелика убога житлова будівля; злиденна хата. Замість якоїсь прохацької халупи або землянки вона несподівано опинилась в чистому житлі (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах