Словник синонімів Караванського

хибувати

1. (на що) п. кульгати, 2. (чого) неос. бракувати, не вистачати

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. хибувати — Хибува́ти: — тут: бракувати, не вистачати [53]  Словник з творів Івана Франка
  2. хибувати — хибува́ти 1 дієслово недоконаного виду мати хиби хибува́ти 2 дієслово недоконаного виду бракувати безос., діал.  Орфографічний словник української мови
  3. хибувати — див. помилятися  Словник синонімів Вусика
  4. хибувати — ХИБУВА́ТИ¹, у́ю, ує́ш, недок. 1. на що, чим, у чому. Мати хиби (див. хи́ба 1, 2), недоліки в чомусь, бути слабким через що-небудь. Багато уваги на пленумі [Спілки письменників України] було приділено драматургії для дітей.  Словник української мови у 20 томах
  5. хибувати — хибува́ти бракувати, не вистачати (ст): Мало-мало хибувало, щоб ми в приявності австрійського жандарма не розсміялися (Шухевич)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. хибувати — I -ую, -уєш, недок. 1》 на що, чим, у чому.Мати хиби (див. хиба 1), 2)), недоліки в чомусь, бути слабким через що-небудь. 2》 тільки 3 ос., кому що, діал. Боліти. II -ую, -уєш, недок., хибнути, -не, док., безос., діал. Не вистачати; бракувати. || Не вродити (про хліб, плоди і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. хибувати — ХИБУВА́ТИ¹, у́ю, ує́ш, недок. 1. на що, чим, у чому. Мати хиби ( див. хи́ба 1, 2), недоліки в чомусь, бути слабким через що-небудь. Багато уваги на пленумі [Спілки письменників України] було приділено драматургії для дітей.  Словник української мови в 11 томах