хибувати

Значення в інших словниках

1. хибувати — Хибува́ти: — тут: бракувати, не вистачати [53] Словник з творів Івана Франка
2. хибувати — хибува́ти 1 дієслово недоконаного виду мати хиби хибува́ти 2 дієслово недоконаного виду бракувати безос., діал. Орфографічний словник української мови
3. хибувати — див. помилятися Словник синонімів Вусика
4. хибувати — ХИБУВА́ТИ¹, у́ю, ує́ш, недок. 1. на що, чим, у чому. Мати хиби (див. хи́ба 1, 2), недоліки в чомусь, бути слабким через що-небудь. Багато уваги на пленумі [Спілки письменників України] було приділено драматургії для дітей. Словник української мови у 20 томах
5. хибувати — хибува́ти бракувати, не вистачати (ст): Мало-мало хибувало, щоб ми в приявності австрійського жандарма не розсміялися (Шухевич) Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. хибувати — I -ую, -уєш, недок. 1》 на що, чим, у чому.Мати хиби (див. хиба 1), 2)), недоліки в чомусь, бути слабким через що-небудь. 2》 тільки 3 ос., кому що, діал. Боліти. II -ую, -уєш, недок., хибнути, -не, док., безос., діал. Не вистачати; бракувати. || Не вродити (про хліб, плоди і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
7. хибувати — ХИБУВА́ТИ¹, у́ю, ує́ш, недок. 1. на що, чим, у чому. Мати хиби ( див. хи́ба 1, 2), недоліки в чомусь, бути слабким через що-небудь. Багато уваги на пленумі [Спілки письменників України] було приділено драматургії для дітей. Словник української мови в 11 томах