пр., гарно, добре, чудово, прекрасно, славно; (з ким) приємно, любо.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
Хороше —
Хоро́ше іменник середнього роду населений пункт в Україні
Орфографічний словник української мови
хороше —
див. гарно; добре
Словник синонімів Вусика
хороше —
1. добре, горазд, згоден, най буде 2. це красне, див. красивий моск. добре
Словник чужослів Павло Штепа
хороше —
ХО́РОШЕ. 1. Присл. до хоро́ший 1, 4, 7. Там хороше, де нас нема (Номис); Підуть [зовиці] славити, що невістка не зуміла хороше паски вчинити! (Г. Квітка-Основ'яненко); – Що ж твій одинчик? чи ходить уже в школу? – Да ходить!...
Словник української мови у 20 томах
хороше —
1》 Присл. до хороший 1), 4), 7). 2》 у знач. присудк. сл. Про приємну обстановку, гарне оточення. 3》 у знач. присудк. сл. Про приємність, задоволення, що його відчуває хто-небудь. 4》 у знач. присудк. сл., зі спол. що, коли і т. ін. Дуже до речі, дуже добре.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хороше —
ДО́БРЕ (так, як слід), ХО́РОШЕ, ГА́РНО, СЛА́ВНО, ГАРА́ЗД, ГО́ЖЕ, ВДА́ЛО (УДА́ЛО), ПО-ЛЮ́ДСЬКОМУ (ПО-ЛЮ́ДСЬКИ), ПОРЯ́ДНО рідше, ДО ЛА́ДУ́, НА СЛА́ВУ розм., ДОБРЯ́ЧЕ підсил. розм., ЗДО́РОВО розм., ЛА́ДНО розм., ЛЕ́ПСЬКО розм., ПО-БО́ЖОМУ розм., ФА́ЙНО діал.
Словник синонімів української мови
хороше —
Хо́роше́, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
хороше —
ХОРО́ШЕ. 1. Присл. до хоро́ший 1, 4, 7. Підуть [зовиці] славити, що невістка не зуміла хороше паски вчинити! (Кв.-Осн., II, 1956, 227); — Що ж твій одинчик? чи ходить уже в школу? — Да ходить! — одповідала вона мало не гнівно.
Словник української мови в 11 томах