цилюрник —
цилю́рник іменник чоловічого роду, істота розм., рідко
Орфографічний словник української мови
цилюрник —
ЦИЛЮ́РНИК, а, ч., заст. Цирульник. – Заберіть його! – кивнувши на цилюрника, стиха мовив пан гетьман (О. Ільченко).
Словник української мови у 20 томах
цилюрник —
-а, ч., заст. Цирульник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
цилюрник —
ПЕРУКА́Р (майстер, який підстригає, завиває, фарбує і т. ін. волосся, голить чоловіків), СТРИЖІ́Й заст., жарт., ФРИЗЕ́Р діал.; ГОЛЯ́Р заст., ГОЛІ́Й заст., КАУФЕ́Р (КУАФЕР) заст. (майстер, який голив та підстригав чоловіків); ЦИРУ́ЛЬНИК заст.
Словник синонімів української мови
цилюрник —
Цилю́рник і циру́льник, -ка; -ники, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
цилюрник —
ЦИЛЮ́РНИК, а, ч., заст. Цирульник. — Заберіть його! — кивнувши на цилюрника, стиха мовив пан гетьман (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 99).
Словник української мови в 11 томах