Значення в інших словниках
-
цимбалист —
цимбали́ст іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
цимбалист —
ЦИМБАЛИ́СТ, а, ч., розм. Те саме, що цимбалі́ст. Два скрипники ріжуть на нитяних струнах щось таке, що і розібрати не можна, а цимбалист паличками вибива своє (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови у 20 томах
-
цимбалист —
-а, ч., розм. Те саме, що цимбаліст.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
цимбалист —
ЦИМБАЛІ́СТ (ЦИМБАЛИ́СТ), ЦИМБАЛИ́СТА розм., ЦИМБАЛИ́СТИЙ розм. Він голубку і цілує, І милує чарівну, Й цимбалистові кидає Срібні гроші на струну (Л.
Словник синонімів української мови
-
цимбалист —
Цимбали́ст, -та, -тові і цимбали́ста, -ти, -ті; -ли́сти, -ли́стів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
цимбалист —
ЦИМБАЛИ́СТ, а, ч., розм. Те саме, що цимбалі́ст. Два скрипники ріжуть на нитяних струнах щось таке, що і розібрати не можна, а цимбалист паличками вибива своє (Кв.-Осн., II, 1956, 392).
Словник української мови в 11 томах