Значення в інших словниках
-
Цимбаліст —
Цимбалі́ст прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
Орфографічний словник української мови
-
цимбаліст —
[циембал’іст] -ста, м. (на) -стов'і/ -с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў
Орфоепічний словник української мови
-
цимбаліст —
ЦИМБАЛІ́СТ, а, ч. Музикант, що грає на цимбалах. В центрі Мушатешті – натовп людей. Двоє мандрівних цимбалістів, розташувавшись просто на землі, вправно видзвонюють на струнах, і послухати їх вибігло і старе й мале (М. Чабанівський); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
-
цимбаліст —
цимбаліст байдужа, легковажна людина (м, ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
цимбаліст —
-а, ч. Музикант, що грає на цимбалах.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
цимбаліст —
ЦИМБАЛІ́СТ (ЦИМБАЛИ́СТ), ЦИМБАЛИ́СТА розм., ЦИМБАЛИ́СТИЙ розм. Він голубку і цілує, І милує чарівну, Й цимбалистові кидає Срібні гроші на струну (Л.
Словник синонімів української мови
-
цимбаліст —
ЦИМБАЛІ́СТ, а, ч. Музикант, що грає на цимбалах. В центрі Мушатешті — натовп людей. Двоє мандрівних цимбалістів, розташувавшись просто на землі, вправно видзвонюють на струнах, і послухати їх вибігло і старе й мале (Чаб., Балкан.
Словник української мови в 11 томах