цимбаліст

Значення в інших словниках

1. Цимбаліст — Цимбалі́ст прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
2. цимбаліст — [циембал’іст] -ста, м. (на) -стов'і/ -с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў Орфоепічний словник української мови
3. цимбаліст — ЦИМБАЛІ́СТ, а, ч. Музикант, що грає на цимбалах. В центрі Мушатешті – натовп людей. Двоє мандрівних цимбалістів, розташувавшись просто на землі, вправно видзвонюють на струнах, і послухати їх вибігло і старе й мале (М. Чабанівський); * Образно. Словник української мови у 20 томах
4. цимбаліст — цимбаліст байдужа, легковажна людина (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. цимбаліст — -а, ч. Музикант, що грає на цимбалах. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. цимбаліст — ЦИМБАЛІ́СТ (ЦИМБАЛИ́СТ), ЦИМБАЛИ́СТА розм., ЦИМБАЛИ́СТИЙ розм. Він голубку і цілує, І милує чарівну, Й цимбалистові кидає Срібні гроші на струну (Л. Словник синонімів української мови
7. цимбаліст — ЦИМБАЛІ́СТ, а, ч. Музикант, що грає на цимбалах. В центрі Мушатешті — натовп людей. Двоє мандрівних цимбалістів, розташувавшись просто на землі, вправно видзвонюють на струнах, і послухати їх вибігло і старе й мале (Чаб., Балкан. Словник української мови в 11 томах