1. Словник синонімів української мови

цимбаліст

ЦИМБАЛІ́СТ (ЦИМБАЛИ́СТ), ЦИМБАЛИ́СТА розм., ЦИМБАЛИ́СТИЙ розм. Він голубку і цілує, І милує чарівну, Й цимбалистові кидає Срібні гроші на струну (Л. Первомайський); Два скрипники ріжуть на нитяних струнах щось таке, що і розібрати не можна, а цимбалист паличками вибиває своє (Г. Квітка-Основ'яненко); — Мені розказував цимбалистий, а йому говорив басистий (М. Номис).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Цимбаліст — Цимбалі́ст прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. цимбаліст — див. МУЗИКА. Словник синонімів Караванського
  3. цимбаліст — [циембал’іст] -ста, м. (на) -стов'і/ -с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. цимбаліст — ЦИМБАЛІ́СТ, а, ч. Музикант, що грає на цимбалах. В центрі Мушатешті – натовп людей. Двоє мандрівних цимбалістів, розташувавшись просто на землі, вправно видзвонюють на струнах, і послухати їх вибігло і старе й мале (М. Чабанівський); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  5. цимбаліст — цимбаліст байдужа, легковажна людина (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. цимбаліст — -а, ч. Музикант, що грає на цимбалах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. цимбаліст — ЦИМБАЛІ́СТ, а, ч. Музикант, що грає на цимбалах. В центрі Мушатешті — натовп людей. Двоє мандрівних цимбалістів, розташувавшись просто на землі, вправно видзвонюють на струнах, і послухати їх вибігло і старе й мале (Чаб., Балкан. Словник української мови в 11 томах