цікавитися

(дуже) питати й перепитувати; (чим) виявляти цікавість <�інтерес> до чого, мати на оці що; (у кого) питати, допитуватися, с. доскіпуватися.

Значення в інших словниках

1. цікавитися — див. вивідувати; питати  Словник синонімів Вусика
2. цікавитися — [ц'ікавиетиес'а] -аўл'ус'а, -виес':а, -виец':а, -аўл'ац':а; нак. -аўс'а, -аўтеис'а  Орфоепічний словник української мови
3. цікавитися — ціка́витися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
4. цікавитися — ЦІКА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. ціка́вляться; недок. 1. Намагатися дізнатися про кого-, що-небудь; виявляти увагу, інтерес до когось, чогось. Старий рибалка охоче відповідав на всі запитання Сахно, що цікавилася його життям-буттям (Ю.  Словник української мови у 20 томах
5. цікавитися — -влюся, -вишся; мн. цікавляться; недок. 1》 Намагатися дізнатися про кого-, що-небудь; виявляти увагу, інтерес до когось, чогось. || Звертатися до кого-небудь із запитанням; питати. 2》 ким, розм. Відчувати потяг, прихильність до кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. цікавитися — ЦІКА́ВИТИСЯ ким, чим (виявляти інтерес, увагу до когось, чогось), ЗАЦІКА́ВЛЮВАТИСЯ, ІНТЕРЕСУВА́ТИСЯ, ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, ДИВИ́ТИСЯ на кого-що, ПОЗИРА́ТИ на кого-що (спостерігаючи, дивлячись). — Док.  Словник синонімів української мови
7. цікавитися — Ціка́витися, -влюся, -вишся, ціка́вляться; ціка́вся, -ка́втесь  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. цікавитися — ЦІКА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. ціка́вляться; недок. 1. Намагатися дізнатися про кого-, що-небудь; виявляти увагу, інтерес до когось, чогось.  Словник української мови в 11 томах
9. цікавитися — Цікавитися, -влюся, -вишся гл. Интересоваться.  Словник української мови Грінченка