чутка
Поголоска, поголос, переказ; (- що) вістка; мн. ЧУТКИ, кн. неперевірені відомості, (потаємні) шепти; п! ПОГОВІР.
Практичний словник синонімів української мовиПоголоска, поголос, переказ; (- що) вістка; мн. ЧУТКИ, кн. неперевірені відомості, (потаємні) шепти; п! ПОГОВІР.
Практичний словник синонімів української мови