чутися

Бути чутим, сприйматися на слух; (у сні) вчуватися; (- дух) відчуватися, зачуватися; ФР. почуватися, матися <н. як ся маєте?>.

Значення в інших словниках

1. чутися — (сприйматися на слух) вчуватися, прослухуватися, зачуватися.  Словник синонімів Полюги
2. чутися — див. гриміти  Словник синонімів Вусика
3. чутися — ЧУ́ТИСЯ, чу́ється, недок. 1. Сприйматися на слух, бути чутним. Валка доходила до самого низу. Нестямний крик, реви все більше і більше чулися (Панас Мирний); Те, що в дитячих літах чується..  Словник української мови у 20 томах
4. чутися — чу́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
5. чутися — чується, недок. 1》 Сприйматися на слух, бути чутним. || Вчуватися, звучати ніби наяву. || безос. 2》 Те саме, що відчуватися. || Бути помітним, виявлятися, спостерігатися. 3》 діал. Почувати себе як-небудь, якимсь. || Вважати, уявляти себе кимось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. чутися — ВІДЧУВА́ТИСЯ (бути помітним, доступним для сприйняття), ПОЧУВА́ТИСЯ, ЧУ́ТИСЯ, УЧУВА́ТИСЯ (ВЧУВА́ТИСЯ), ОЧУВА́ТИСЯ діал. — Док.: відчу́тися, почу́тися, учу́тися (вчу́тися), очу́тися.  Словник синонімів української мови
7. чутися — ЧУ́ТИСЯ, чу́ється, недок. 1. Сприйматися на слух, бути чутним. Валка доходила до самого низу. Нестямний крик, реви все більше і більше чулися (Мирний, І, 1954, 260); Те, що в дитячих літах чується..  Словник української мови в 11 томах
8. чутися — Чутися, -чуюся, -єшся гл. 1) Быть слышаннымъ, слышаться. Знали б люде, — чулись би непороки на їх, а то усі шанують. МВ. ІІ. 111. Чулися молоді жарти. МВ. (О. 1862. I. 101). 2) Чувствовать себя.  Словник української мови Грінченка