чутися —
ЧУ́ТИСЯ, чу́ється, недок. 1. Сприйматися на слух, бути чутним. Валка доходила до самого низу. Нестямний крик, реви все більше і більше чулися (Панас Мирний); Те, що в дитячих літах чується..
Словник української мови у 20 томах
чутися —
чу́тися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
чутися —
чується, недок. 1》 Сприйматися на слух, бути чутним. || Вчуватися, звучати ніби наяву. || безос. 2》 Те саме, що відчуватися. || Бути помітним, виявлятися, спостерігатися. 3》 діал. Почувати себе як-небудь, якимсь. || Вважати, уявляти себе кимось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чутися —
ВІДЧУВА́ТИСЯ (бути помітним, доступним для сприйняття), ПОЧУВА́ТИСЯ, ЧУ́ТИСЯ, УЧУВА́ТИСЯ (ВЧУВА́ТИСЯ), ОЧУВА́ТИСЯ діал. — Док.: відчу́тися, почу́тися, учу́тися (вчу́тися), очу́тися.
Словник синонімів української мови
чутися —
ЧУ́ТИСЯ, чу́ється, недок. 1. Сприйматися на слух, бути чутним. Валка доходила до самого низу. Нестямний крик, реви все більше і більше чулися (Мирний, І, 1954, 260); Те, що в дитячих літах чується..
Словник української мови в 11 томах
чутися —
Чутися, -чуюся, -єшся гл. 1) Быть слышаннымъ, слышаться. Знали б люде, — чулись би непороки на їх, а то усі шанують. МВ. ІІ. 111. Чулися молоді жарти. МВ. (О. 1862. I. 101). 2) Чувствовать себя.
Словник української мови Грінченка