ширити

Поширювати, розповсюджувати, (очі) розширювати, (освіту) сіяти зерна чого, (аромат) видихати, (запах) неос. проносити, (проміння) випромінювати, (рух) розвивати, розгортати, (жах) наганяти чого

Значення в інших словниках

1. ширити — ШИ́РИТИ, рю, риш, недок., що. 1. Робити ширшим, більшим за розміром; розширювати. Яків по-дитячому застиг з відкритим ротом; Люба від остраху тільки ширила очі (І. Волошин); // Поширювати в просторі.  Словник української мови у 20 томах
2. ширити — ши́рити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. ширити — -рю, -риш, недок., перех. 1》 Робити ширшим, більшим за розміром; розширювати. || Поширювати в просторі. || перен., рідко. Робити більшим за обсягом, складом, змістом; розвивати. 2》 Бути джерелом або носієм запаху. 3》 перен. Те саме, що поширювати 4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ширити — ПОШИ́РЮВАТИ (про новини, відомості, поголоски тощо — робити приступним, відомим для багатьох), ШИ́РИТИ, РОЗПОВСЮ́ДЖУВАТИ, РОЗСІВА́ТИ, СІ́ЯТИ перев. книжн., ГОЛОСИ́ТИ діал.; РОЗПУСКА́ТИ, ПЕРЕНО́СИТИ, РОЗНО́СИТИ розм. (перев.  Словник синонімів української мови
5. ширити — Ши́рити, ши́рю, -риш, -рить, -рять; шир, ши́рмо, ши́рте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. ширити — ШИ́РИТИ, рю, риш, недок., перех. 1. Робити ширшим, більшим за розміром; розширювати. Яків по-дитячому застиг з відкритим ротом; Люба від остраху тільки ширила очі (Вол., Озеро.., 1959, 12); // Поширювати в просторі.  Словник української мови в 11 томах
7. ширити — Ширити, -рю, -риш гл. 1) Расширять. То ширить їм, то зужує гряниці. K. Іов. 27. Будуть (снопи) возити, в стоги стежити, а в шир ширити, а в вись висити. Гол. II. 17. 2) Распространять. Левиц. І. Почав.... ширити кругом чутку. Єв. Мр. І. 45.  Словник української мови Грінченка