шкатула —
ШКАТУ́ЛА, и, ж., заст. Шкатулка. Що в тому титулі, коли пусто в шкатулі (прислів'я); Чи в вас єсть Бог який-небудь? В нас його немає... Пани вкрали та в шкатулі У себе й ховають (Т. Шевченко).
Словник української мови у 20 томах
шкатула —
-и, ж., заст. Шкатулка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шкатула —
ШКАТУ́ЛА, и, ас., заст. Шкатулка. Що в тому титулі коли пусто в шкатулі (Укр.. присл.., 1963, 118); Чи в вас єсть бог який-небудь? В нас його немає… Пани вкрали та в шкатулі У себе й ховають (Шевч., II, 1963, 313).
Словник української мови в 11 томах
шкатула —
Шкатула, шкатулка, -ки ж. Шкатулка. Кролевські листи у шкатулі. АД. II. 5. Дорожню одімкнув шкатулу. Мкр. Г. 64. Украдеш у мене шкатулку з грішми. Рудч. Ск. І. 68.
Словник української мови Грінченка