Словник української мови у 20 томах

шкатула

ШКАТУ́ЛА, и, ж., заст.

Шкатулка.

Що в тому титулі, коли пусто в шкатулі (прислів'я);

Чи в вас єсть Бог який-небудь? В нас його немає... Пани вкрали та в шкатулі У себе й ховають (Т. Шевченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. шкатула — Скринька, коробка, пуздро, пудло, (маїенька) пуделко  Словник синонімів Караванського
  2. шкатула — -и, ж., заст. Шкатулка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шкатула — Шкату́ла, -ли; -ту́ли, -ту́л  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. шкатула — ШКАТУ́ЛА, и, ас., заст. Шкатулка. Що в тому титулі коли пусто в шкатулі (Укр.. присл.., 1963, 118); Чи в вас єсть бог який-небудь? В нас його немає… Пани вкрали та в шкатулі У себе й ховають (Шевч., II, 1963, 313).  Словник української мови в 11 томах
  5. шкатула — Шкатула, шкатулка, -ки ж. Шкатулка. Кролевські листи у шкатулі. АД. II. 5. Дорожню одімкнув шкатулу. Мкр. Г. 64. Украдеш у мене шкатулку з грішми. Рудч. Ск. І. 68.  Словник української мови Грінченка