шкура
(людська) ШКІРА; (дині) ШКУРИНКА; (хто) шкурник, егоїст, користолюбець; (продажна) ІД. зрадник, запроданець; Л. падлюка, мерзота; ФР. становище <н. поживи в її шкурі>, досвід <н. відчув на власній шкурі>; шкур|оч|ка.
Практичний словник синонімів української мови