шпилястий

(ріг) шпичакуватий, шпичастий; (дім) гостроверхий; (рельєф) горбастий, горбкуватий, пагористий; шпильчастий, шпилькуватий, шпилюватий.

Значення в інших словниках

1. шпилястий — ШПИЛЯ́СТИЙ, а, е. 1. Який має багато шпилів, горбів (про підвищення); горбистий. Якось не тішили моє око ані розлогі, яро-зелені, порізані блакитними озерцями та гирлами плавні, що розляглися за річкою в Румунії, ані жовті...  Словник української мови у 20 томах
2. шпилястий — шпиля́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. шпилястий — -а, -е. 1》 Який має багато шпилів, горбів (про підвищення); горбистий. 2》 Який має загострений кінець, закінчується шпилем. || Подібний до шпиля, гостроверхий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шпилястий — ГОРБКУВА́ТИЙ (вкритий горбами, горбками), ГОРБА́СТИЙ, ГОРБИ́СТИЙ, ГОРБУВА́ТИЙ, ГОРБА́ТИЙ, ПА́ГОРИСТИЙ, ПАГОРБКУВА́ТИЙ, ШПИЛЯ́СТИЙ, КУЧУГУ́РИСТИЙ розм., БУГРУВА́ТИЙ розм. рідше, БУГРИ́СТИЙ розм.  Словник синонімів української мови
5. шпилястий — Шпиля́стий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. шпилястий — ШПИЛЯ́СТИЙ, а, е. 1. Який має багато шпилів, горбів (про підвищення); горбистий. Якось не тішили моє око ані розлогі, яро-зелені, порізані блакитними озерцями та гирлами плавні, що розляглися за річкою в Румунії, ані жовті...  Словник української мови в 11 томах
7. шпилястий — Шпилястий, -а, -е Холмистый.  Словник української мови Грінченка