щепа

Прищеплене дерево; (парость для щеплення) прищепа, живець, (винограду) цибух, чубук; щеп.

Значення в інших словниках

1. щепа — див. саджанець  Словник синонімів Вусика
2. щепа — [шчепа] -пие, д. і м. -п'і  Орфоепічний словник української мови
3. щепа — ЩЕ́ПА, и, ж. 1. Прищеплене фруктове дерево. Посеред цього плацика, засадженого молодими щепами, зеленіє вкрита травою висока могила (М. Коцюбинський); Я кожну щепу беріг, Щоб не гнули вітри, щоб морози та сніг Не калічили їх заметіллю (П. Дорошко).  Словник української мови у 20 томах
4. щепа — ще́па іменник жіночого роду прищеплене дерево; живець для щеплення  Орфографічний словник української мови
5. щепа — -и, ж., сад. 1》 Прищеплене фруктове дерево. 2》 Живець для щеплення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. щепа — ЖИВЕ́ЦЬ (гілка, пагін для щеплення дичок), ЩЕ́ПА, МЕ́НТОР, ЦИБУ́Х (здерев'янілий пагін виноградної лози, що використовується для розмноження). Лісник знайомий є отут у мене.  Словник синонімів української мови
7. щепа — Ще́па, -пи; ще́пи, щеп  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. щепа — ЩЕ́ПА, и, жін. 1. Прищеплене фруктове дерево. Посеред цього плацика, засадженого молодими щепами, зеленіє вкрита травою висока могила (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 44); Я кожну щепу беріг, Щоб не гнули вітри...  Словник української мови в 11 томах