щоправда —
ЩОПРАВДА – ЩО ПРАВДА Щоправда. 1. ест. сл. Правду кажучи; правда, справді. [Марція:] Щоправда – фарби тут кращі, ніж в Римі. В нас не вдали б ніяк такої барви (Леся Українка); Спершу будиночок мав одну-єдину, щоправда, простору кімнату.
Літературне слововживання
щоправда —
ЩОПРА́ВДА. 1. присл., у знач. вставн. сл. Правду кажучи; правда, справді. Щоправда, бували в мене в перших днях шкільного життя прикрості з товаришами, але ті прикрості були хвилеві та скороминущі (І. Франко); Діденко був особливо сьогодні в ударі.
Словник української мови у 20 томах
щоправда —
щопра́вда 1 прислівник незмінювана словникова одиниця щопра́вда 2 сполучник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
щоправда —
1》 присл., у знач. вставн. сл. Правду кажучи; правда, справді. 2》 спол. допустовий. Те саме, що хоч I 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
щоправда —
Щопра́вда, присл. = пра́вда; але що пра́вда, імен. Щопра́вда, він мене́ шану́є. Що пра́вда, то не гріх
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
щоправда —
ЩОПРА́ВДА. 1. присл., у знач. вставн. сл. Правду кажучи; правда, справді. Щоправда, бували в мене в перших днях шкільного життя прикрості з товаришами, але ті прикрості були хвилеві та скороминущі (Фр.
Словник української мови в 11 томах