яєшня —
ЯЄ́ШНЯ, і, ж., заст. 1. Яєчня. – Пазька наліпила мудрих вареників та спрягла яєшню... (Г. Квітка-Основ'яненко); Нажарила Катерина яєшні, достала з погреба солоних огірків та баклажанів (А. Шиян); // розм. Побиті, порозбивані яйця.
Словник української мови у 20 томах
яєшня —
яє́шня іменник жіночого роду яєчня рідко
Орфографічний словник української мови
яєшня —
-і, ж., заст. Яєчня.
Великий тлумачний словник сучасної мови
яєшня —
ЯЄ́ШНЯ, і, ж., заст. Яєчня. — Пазька наліпила мудрих вареників та спрягла яєшню… (Кв.-Осн., II, 1956, 200); Нажарила Катерина яєшні, достала з погреба солоних огірків та баклажанів (Шиян, Переможці, 1950, 36).
Словник української мови в 11 томах
яєшня —
Яєшня, -ні ж. 1) Яичница. Ном. стр. 282, № 461. Спрягти яєшню. 2) Шутливо: разбитыя яйца. Ніс коробку яєць побіля Івана та й побив їх чисто, танцюючи, і сам, як чортяка, убрався а яєшню. Драг. 341. поби́ти, зім'яти на (в) яєшню кого. Сильно избить. Котл.
Словник української мови Грінченка