імпонувати —
рос. импонировать (від латин. impono — прикладаю, надаю) — викликати повагу, подобатися, справляти гарне враження.
Eкономічна енциклопедія
імпонувати —
імпонува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
імпонувати —
-ую, -уєш, недок., кому. Викликати повагу, прихильність, справляти гарне враження на кого-небудь; подобатися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
імпонувати —
імпонува́ти (від лат. impono – прикладаю, надаю) викликати повагу, подобатися, справляти добре враження.
Словник іншомовних слів Мельничука
імпонувати —
ПОДО́БАТИСЯ (справляти на когось приємне враження; відповідати чиєму-небудь смаку), ІМПОНУВА́ТИ, ПОЛЮБЛЯ́ТИСЯ розм., ЛЮБИ́ТИСЯ розм. — Док.: сподо́батися, заімпонува́ти, полюби́тися, приглянутися розм. пригля́дітися (пригле́дітися) розм.
Словник синонімів української мови
імпонувати —
Імпонува́ти, -ну́ю, -ну́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
імпонувати —
ІМПОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кому. Викликати повагу, прихильність, справляти враження на кого-небудь; подобатися. Найбільше імпонували мені.. ті чисто школярські штучки та дотепи, яких багато знав пан Станіслав (Фр.
Словник української мови в 11 томах