імпозантний

(вигляд) презентабельний, показний, солідний, статечний, поважний; (- фігуру) ставний, поставний, статурний.

Значення в інших словниках

1. імпозантний — Імпоза́нтний. Показний, значний, що викликає до себе повагу (СЧС, 176). Не будь сеїдумкиу представителя корони, то противники нового права виборчого [...  Українська літературна мова на Буковині
2. імпозантний — Величний, показний, пишний, святочний, вражаючий, поважний, значний, див. презентабельний, солідний, порядний  Словник чужослів Павло Штепа
3. імпозантний — рос. импозантный (від фр. imposant — значний, величний) — показний, поважний, здатний привертати увагу зовнішнім виглядом, манерами.  Eкономічна енциклопедія
4. імпозантний — імпоза́нтний прикметник  Орфографічний словник української мови
5. імпозантний — -а, -е, книжн. Який справляє враження, звертає на себе увагу; поважний, статечний, показний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. імпозантний — імпоза́нтний (від франц. imposant – значний, величний) показний, поважний, здатний привертати увагу зовнішнім виглядом, манерами.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. імпозантний — ПОВА́ЖНИЙ (який відзначається серйозною, гідною поведінкою, викликає повагу оточення своїм зовнішнім виглядом, манерами), СОЛІ́ДНИЙ, ГІ́ДНИЙ діал., ІМПОЗА́НТНИЙ книжн., РЕСПЕКТА́БЕЛЬНИЙ книжн.; ВЕЛИ́ЧНИЙ, ВЕЛИЧА́ВИЙ, САНОВИ́ТИЙ, ВА́ЖНИЙ розм.  Словник синонімів української мови
8. імпозантний — Імпоза́нтний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. імпозантний — ІМПОЗА́НТНИЙ, а, е, книжн. Який справляє враження, звертає на себе увагу; поважний, статечний. Вона-то була не лише моєю вчителькою в школі, але вчителькою і приятелькою і поза нею.  Словник української мови в 11 томах