Словник синонімів української мови

імпозантний

ПОВА́ЖНИЙ (який відзначається серйозною, гідною поведінкою, викликає повагу оточення своїм зовнішнім виглядом, манерами), СОЛІ́ДНИЙ, ГІ́ДНИЙ діал., ІМПОЗА́НТНИЙ книжн., РЕСПЕКТА́БЕЛЬНИЙ книжн.; ВЕЛИ́ЧНИЙ, ВЕЛИЧА́ВИЙ, САНОВИ́ТИЙ, ВА́ЖНИЙ розм., ВАЖНЮ́ЩИЙ підсил. розм., ВЕЛЬБУ́ЧНИЙ діал. (який тримається з великою гідністю). Курбала пригадав Кирилових батьків, що з діда-прадіда були рудокопами, .. зразковими поважними робітниками (О. Досвітній); Солідний молодий узбек просто заражав своєю дужістю і підкоряв щирістю та бездоганною мовою (І. Ле); Ми не зуміємо так, бо то ж і митці удавати Чи то Таїду, чи гідну матрону, чи навіть Доріду, Що без одежі виходить на сцену... (переклад М. Зерова); Вона-то була не лише моєю вчителькою в школі, але вчителькою і приятелькою і поза нею. Імпозантна, достойна жінка, що могла мірятись в дискусії хоч би з ким (О. Кобилянська); Розкриває (кінофільм) потаємні куточки душ зовні респектабельних людей (з газети); В блакитній сукні, в пишному вишневому кунтуші, з золотими позументами, в золотій діадемі на темно-русих розкішних косах, Гризельда Замойська була велична на взір, неначе якась цариця (І. Нечуй-Левицький); Ганна Гаврилівна була ще досить вродлива та величава (О. Ільченко); На всю околицю краля, здається, на всьому світі не знайти такої гарної та сановитої дівчини, як вона! (О. Стороженко); Їде син твій перед військом, Важний та хороший, І везе з собою славу І багато грошей (Я. Щоголів).

ПОКАЗНИ́Й (який звертає на себе увагу своїми позитивними якостями, властивостями, зовнішнім виглядом; про зовнішній вигляд когось, чогось), ВИ́ДНИЙ, СОЛІ́ДНИЙ, ПРЕЗЕНТА́БЕЛЬНИЙ, СТАВНИ́Й, СТАТЕ́ЧНИЙ, ІМПОЗА́НТНИЙ (про людину, що має гарну статуру, вирізняється своєю поведінкою тощо). — До хворого уже прийшов якийсь пан. Доктор не доктор, а такий показний з себе і говорить товстим голосом... (П. Колесник); — На електромеханічному заводі залишають. Технологом працюватиму. — Цікава спеціальність і завод видний, — зауважив Діденко (П. Автомонов); Вона потрапила, дякуючи допомозі впливового знайомого, у велику і солідну клініку професора Шульги (Н. Рибак); Вигляд їхній був малопрезентабельний (Ю. Смолич); Той, що приїхав, був ставний, високий парубок (Б. Грінченко); Андрій оглянувся, побачив статечного, середнього на зріст вусатого дядька, що вийшов з-за полезахисної смуги (Д. Бедзик); Всі зустріли Бову радісно. Його становище відомого циркового артиста, його вишукана, імпозантна зовнішність справляли враження (Д. Ткач).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. імпозантний — Імпоза́нтний. Показний, значний, що викликає до себе повагу (СЧС, 176). Не будь сеїдумкиу представителя корони, то противники нового права виборчого [...  Українська літературна мова на Буковині
  2. імпозантний — (вигляд) презентабельний, показний, солідний, статечний, поважний; (- фігуру) ставний, поставний, статурний.  Словник синонімів Караванського
  3. імпозантний — Величний, показний, пишний, святочний, вражаючий, поважний, значний, див. презентабельний, солідний, порядний  Словник чужослів Павло Штепа
  4. імпозантний — рос. импозантный (від фр. imposant — значний, величний) — показний, поважний, здатний привертати увагу зовнішнім виглядом, манерами.  Eкономічна енциклопедія
  5. імпозантний — імпоза́нтний прикметник  Орфографічний словник української мови
  6. імпозантний — -а, -е, книжн. Який справляє враження, звертає на себе увагу; поважний, статечний, показний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. імпозантний — імпоза́нтний (від франц. imposant – значний, величний) показний, поважний, здатний привертати увагу зовнішнім виглядом, манерами.  Словник іншомовних слів Мельничука
  8. імпозантний — Імпоза́нтний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. імпозантний — ІМПОЗА́НТНИЙ, а, е, книжн. Який справляє враження, звертає на себе увагу; поважний, статечний. Вона-то була не лише моєю вчителькою в школі, але вчителькою і приятелькою і поза нею.  Словник української мови в 11 томах