Значення в інших словниках
-
імпозантний —
Імпоза́нтний. Показний, значний, що викликає до себе повагу (СЧС, 176). Не будь сеїдумкиу представителя корони, то противники нового права виборчого [...
Українська літературна мова на Буковині
-
імпозантний —
(вигляд) презентабельний, показний, солідний, статечний, поважний; (- фігуру) ставний, поставний, статурний.
Словник синонімів Караванського
-
імпозантний —
Величний, показний, пишний, святочний, вражаючий, поважний, значний, див. презентабельний, солідний, порядний
Словник чужослів Павло Штепа
-
імпозантний —
рос. импозантный (від фр. imposant — значний, величний) — показний, поважний, здатний привертати увагу зовнішнім виглядом, манерами.
Eкономічна енциклопедія
-
імпозантний —
імпоза́нтний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
імпозантний —
-а, -е, книжн. Який справляє враження, звертає на себе увагу; поважний, статечний, показний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
імпозантний —
імпоза́нтний (від франц. imposant – значний, величний) показний, поважний, здатний привертати увагу зовнішнім виглядом, манерами.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
імпозантний —
ПОВА́ЖНИЙ (який відзначається серйозною, гідною поведінкою, викликає повагу оточення своїм зовнішнім виглядом, манерами), СОЛІ́ДНИЙ, ГІ́ДНИЙ діал., ІМПОЗА́НТНИЙ книжн., РЕСПЕКТА́БЕЛЬНИЙ книжн.; ВЕЛИ́ЧНИЙ, ВЕЛИЧА́ВИЙ, САНОВИ́ТИЙ, ВА́ЖНИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
імпозантний —
ІМПОЗА́НТНИЙ, а, е, книжн. Який справляє враження, звертає на себе увагу; поважний, статечний. Вона-то була не лише моєю вчителькою в школі, але вчителькою і приятелькою і поза нею.
Словник української мови в 11 томах