близько
(на невеликій відстані від кого-, чого-небудь) не за горами; недалеко ходити; (дуже близько) [як] рукою подати (кинути); [як] палицею (кийком, палкою, тричі палицею) кинути (докинути); під руками (рукою); під боком; коло [самого] носа, фам.; під (перед) [самим (самісіньким)] носом, зневажл.; (упритул; з сл. стояти, зіткнутися і т. ін.); лице (лицем) в лице (лицем до лиця); носом до носа (ніс у ніс), фам.
Берлін! Ти близько вже… Ти вже не за горами… (Сосюра. 2, 1958, с. 468); – Де ж той чоловік живе? – хитаючись, пита Яків. – Та вони тут: недалеко ходити (Панас Мирний, 1, 1954, с. 294); [Оришка:] Та ми духом… тут же рукою подать (Старицький, 3, 1964, с. 204); Недалеко вже й до базару – палицею кинути (Панас Мирний, 3, 1954, с. 172); До хутора зовсім палкою кинути. Гонів з п’ять, мабуть, буде (Цюпа, На крилах весен, 1961, с. 23); Від хутора до центральної садиби кийком докинути (Рад. освіта, 29 груд., 1973, с. 4); [Мотря:] Прийдете чи погордуєте? Що тут від вашого хутора: доброму молодцеві тричі палицею кинути? (Кропивницький, Вибране, 1967, с. 315); – Та домагаймось, щоб на хутір сюди виселитись, до землі ближче, хоч у землянках жили б, та завжди б її під руками на очах мали (Головко, 2, 1957, с. 16); Все це стояло тут же під рукою в невеликій шафі (Смолич, 1, 1958, с. 64); Ставок недалечко, під боком у комуни (Донченко, 1, 1956, с. 50); Вони стояли на колгоспному подвір’ї тісним збратаним колом, лице в лице, плече в плече – письменники і хлібороби (Рад. Україна, 23 січ., 1974, с. 3); Ще раз по вулиці пройшла вона в задумі і зненацька зіткнулась майже ніс у ніс Із хлопцем (Рильський, 2, 1956, с. 244); Коло носа в’ється, а в руки не дається (Номис, № 1938); – Куди ж пак! От посватали Марту Сидорівни та й видерли її в вас під самісіньким носом (Нечуй-Левицький, 9, 1967, с. 311).
Словник фразеологічних синонімів