набриднути

у печінках сидіти кому, у кого; в’їстися (засісти) в печінки кому, у кого: намуляти (намулити) очі кому.

[Михайло:] Та перестань, будь ласка, – мені твої сльози в печінках уже сидять! (Старицький, 2, 1964, с. 219): [Писар:] Благотворитель! Він мені в печінки в’ївся! (Карпенко-Карий, 3, 1961, с. 290); [Текля:] Засіла йому Оксана у печінки (Кропивницький, Вибрані твори, 1967, с. 148); – Ой, шануйся, Левку, бо дуже вже і пан. і полісовщики в’їлися на тебе, намуляв їм очі (Стельмах, 1, 1982, с. 495).

Значення в інших словниках

1. набриднути — набри́днути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. набриднути — див. набридати  Словник синонімів Вусика
3. набриднути — див. набридати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. набриднути — НАБРИ́ДНУТИ див. набрида́ти.  Словник української мови у 20 томах
5. набриднути — син. дістати, дотиркати, забембати, задовбати, задрати, заканати, заколупати, закумарити, заманати, замахати, замуляти, запецкати.  Словник жарґонної лексики української мови
6. набриднути — НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
7. набриднути — Набри́днути, -дну, -днеш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. набриднути — НАБРИ́ДНУТИ див. набрида́ти.  Словник української мови в 11 томах
9. набриднути — Набриднути см. набридати.  Словник української мови Грінченка