Словник української мови Грінченка

набриднути

Набриднути

см. набридати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. набриднути — набри́днути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. набриднути — у печінках сидіти кому, у кого; в’їстися (засісти) в печінки кому, у кого: намуляти (намулити) очі кому. [Михайло:] Та перестань, будь ласка, – мені твої сльози в печінках уже сидять! (Старицький, 2, 1964, с. 219): [Писар:] Благотворитель!...  Словник фразеологічних синонімів
  3. набриднути — див. набридати  Словник синонімів Вусика
  4. набриднути — див. набридати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. набриднути — НАБРИ́ДНУТИ див. набрида́ти.  Словник української мови у 20 томах
  6. набриднути — син. дістати, дотиркати, забембати, задовбати, задрати, заканати, заколупати, закумарити, заманати, замахати, замуляти, запецкати.  Словник жарґонної лексики української мови
  7. набриднути — НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
  8. набриднути — Набри́днути, -дну, -днеш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. набриднути — НАБРИ́ДНУТИ див. набрида́ти.  Словник української мови в 11 томах