набриднути
Набриднути
см. набридати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набриднути — набри́днути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- набриднути — у печінках сидіти кому, у кого; в’їстися (засісти) в печінки кому, у кого: намуляти (намулити) очі кому. [Михайло:] Та перестань, будь ласка, – мені твої сльози в печінках уже сидять! (Старицький, 2, 1964, с. 219): [Писар:] Благотворитель!... Словник фразеологічних синонімів
- набриднути — див. набридати Словник синонімів Вусика
- набриднути — див. набридати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- набриднути — НАБРИ́ДНУТИ див. набрида́ти. Словник української мови у 20 томах
- набриднути — син. дістати, дотиркати, забембати, задовбати, задрати, заканати, заколупати, закумарити, заманати, замахати, замуляти, запецкати. Словник жарґонної лексики української мови
- набриднути — НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
- набриднути — Набри́днути, -дну, -днеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- набриднути — НАБРИ́ДНУТИ див. набрида́ти. Словник української мови в 11 томах