чорт
(за міфологічними уявленнями – надприродна істота, що втілює в собі зло) злий (нечистий, лихий і т. ін. ) дух; нечиста сила; дух тьми; князь (цар) тьми.
[Жірондист:] Якби я вірив у лихого духа, я думав би, що то сам сатана подав мені оту фатальну раду (Леся Українка, 2, 1951, с. 179); Зять називав тестя божевільним та казав, що він запродав душу нечистій силі (Коцюбинський, 3, 1956, с. 10); Тут під колесом водилися чорти, і коли мельник знався з нечистою силою, вони йому і в безводдя мололи борошно і товкли в ступах (Стельмах, 5, 1983, с. 66); Забобонному татаринові здавалося, ніби то відьма накликає на нього духів тьми (Тулуб, Людолови, 1, 1957, с. 181); [Єпископ:] Ми кесаря шануємо і владу, не повстаєм ні словом, ані ділом супроти них, а тільки князю тьми ні жертви. ні поклонів не даємо (Леся Українка, 2, 1951, с. 233).
Словник фразеологічних синонімів