ансамбль —
[ансамбл'] -л'у, ор. -леим, м. (в) -л'і, р. мн. -л'іў
Орфоепічний словник української мови
ансамбль —
(фр. ensemble — спільно, разом) — 1. Група виконавців, які виступають спільно (дует, тріо, квартет, квінтет, секстет тощо). В практиці музичного виконавства існують...
Словник-довідник музичних термінів
ансамбль —
-лю, ч. 1》 Група співаків, музикантів або танцюристів, що постійно виступає як єдиний художній колектив. || Художня узгодженість, злагодженість у виконанні артистами драматичного, музичного і т. ін. твору.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ансамбль —
АНСА́МБЛЬ, ю, ч. 1. Група співаків, музикантів або танцюристів, що постійно виступає як єдиний художній колектив. У кращих концертних залах столиці виступали українські народні хори та ансамблі (з газ.
Словник української мови у 20 томах
ансамбль —
анса́мбль (франц. ensemble, букв. – разом) 1. Узгодженість, струнке ціле. 2. Художня узгодженість виконання (драматичного, музичного).
Словник іншомовних слів Мельничука
ансамбль —
АНСА́МБЛЬ (художній колектив співаків, музикантів, танцюристів); ГУРТ, ГРУ́ПА (перев. естрадний). Вокально-інструментальний гурт; В Авіньйоні, потім в Арлі і в Марселі бачив я фольклорні, як тут кажуть, групи — ансамблі пісні й танцю (М. Рильський).
Словник синонімів української мови
ансамбль —
Анса́мбль, -блю; -са́мблі, -блів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
ансамбль —
АНСА́МБЛЬ, ю, ч. 1. Група співаків, музикантів або танцюристів, що постійно виступає як єдиний художній колектив. В кращих концертних залах столиці виступали українські народні хори та ансамблі (Літ. газ., 28.
Словник української мови в 11 томах
ансамбль —
(фр. — разом, сукупність) Гармонійна узгодженість кількох різнорідних об'єктів, просторових осередків, форм і мотивів. А. відрізняється від поняття композиції, частини якої не є закінченими елементами і лише у своїй взаємодії складають художній твір...
Архітектура і монументальне мистецтво