бадьорий —
[бад’орией] м. (на) -рому /-р'ім, мн. -р'і
Орфоепічний словник української мови
бадьорий —
-а, -е. Сповнений енергії, сили; жвавий. || Який виражає жвавість, свідчить про енергію, силу. || Веселий, пожвавлений. || Який надає енергії, сили.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бадьорий —
БАДЬО́РИЙ, а, е. Сповнений енергії, сили; жвавий. І спинився Ісус та й сказав: І кличуть сліпого та й кажуть йому: Будь бадьорий, устань, Він [Ісус Христос] кличе тебе (Біблія. Пер. І. Огієнка); – Осе так заснулось!...
Словник української мови у 20 томах
бадьорий —
го́стрий на язи́к (на сло́во, на слова́, на мо́ву і т. ін.). Здатний влучно, дошкульно, різко, дотепно і т. ін. висловлюватися. Замолоду була (Мар’я) красива, швидка, весела… і на язик гостра (Панас Мирний); Надто гострий він на язик, не змовчить...
Фразеологічний словник української мови
бадьорий —
БАДЬО́РИЙ (сповнений енергії, сили), БАДЬОРИ́СТИЙ рідше, СВІ́ЖИЙ, ЕНЕРГІ́ЙНИЙ підсил. Голова ніколи не болить, встаю вранці бадьорим, свіжим (М. Коцюбинський); Весела та завжди бадьориста, вона й кошик з пляшками й закуски купила за свої гроші (І.
Словник синонімів української мови
бадьорий —
Бадьо́рий, -ра, -ре
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
бадьорий —
БАДЬО́РИЙ, а, е. Сповнений енергії, сили; жвавий. — Осе так заснулось! — промовив я, почуваючи себе таким бадьорим та дужим, та й почав мерщій вставати (Мирний, IV, 1955, 360); Ми молоді, захоплені, бадьорі, герої ми, і скромні і прості (Сос.
Словник української мови в 11 томах