бідніти —
бідні́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
бідніти —
БІДНІТИ – БІДНІШАТИ Бідніти. Ставати бідним, біднішим. Скит почав швидко бідніти (О.Донченко). Біднішати. Ставати біднішим. Дрібна шляхта біднішала і помаленьку вмішувалась у народ (І.Нечуй-Левицький).
Літературне слововживання
бідніти —
-ію, -ієш, недок. Ставати бідним, біднішим; прот. багатіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бідніти —
БІДНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати бідним, біднішим; протилежне багатіти. Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє (Біблія. Пер. І.
Словник української мови у 20 томах
бідніти —
Бідні́ти, -ні́ю, -ні́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
бідніти —
БІДНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати бідним, біднішим; протилежне багатіти. Села бідні і бідніють що раз, то дужче, бо й там орендарі та другі п’явки не сплять (Фр., I, 1955, 125).
Словник української мови в 11 томах
бідніти —
Бідніти, -нію, -єш гл. = біднійшати.
Словник української мови Грінченка