бідніти
БІДНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.
Ставати бідним, біднішим; протилежне багатіти.
Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Села бідні і бідніють що раз, то дужче, бо й там орендарі та другі п'явки не сплять (І. Франко);
// перен.
Бідніє, вироджується і завмирає життя від цих некорисних змін (М. Грушевський).
Словник української мови (СУМ-20)