вправний

(який робить швидко і добре) умілий, майстерний.

Значення в інших словниках

1. вправний — впра́вний 1 прикметник умілий впра́вний 2 прикметник управний  Орфографічний словник української мови
2. вправний — Умілий, майстровитий, майстерний; (вояк) вишколений, натренований, вимуштрований; (рух) спритний, зграбний, меткий.  Словник синонімів Караванського
3. вправний — [ўпраўнией] = управний м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. вправний — I -а, -е. Який має певні навички, уміє щось добре й швидко робити. || Який досконало опанував якусь професію, набув певного вміння тощо. || Добре натренований. || Спритний. II див. управний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. вправний — ВПРА́ВНИЙ (УПРА́ВНИЙ), а, е. Який має певні навички, уміє щось добре й швидко робити. Руки були в обох натруджені, шкарубкі, мозолясті, – такі меткі та вправні в роботі і такі незграбні без діла (Ю.  Словник української мови у 20 томах
6. вправний — див. спритний; умілий  Словник синонімів Вусика
7. вправний — ВПРА́ВНИЙ (який, маючи певні навички, робить добре і швидко), УМІ́ЛИЙ (ВМІ́ЛИЙ), МАЙСТЕ́РНИЙ, ЗУГА́РНИЙ розм., ПОВОРОТКИ́Й розм., ЗРУ́ЧНИЙ розм., ЛА́ДНИЙ рідше, ПОПРА́ВНИЙ рідше. Михайло був уже вправним телефоністом (В. Кучер); Малюнки й креслення..  Словник синонімів української мови
8. вправний — Впра́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)