глибокий —
-а, -е. 1》 Який має велику глибину (у 1 знач.). || Який має більшу глибину порівняно з іншими однорідними предметами. || Який здійснюється на значну глибину. || Який має велику відстань від краю чого-небудь усередину. || Який не має видимих меж.
Великий тлумачний словник сучасної мови
глибокий —
ГЛИБО́КИЙ, а, е. 1. Який має велику глибину (у 1 знач.). Внизу під греблею широкий ставок – тихий, ясний, глибокий-глибокий (І. Франко); Зліворуч було якесь глибоке, бездонне провалля, і ліс падав у нього, витикаючи лиш вершини смерек (Г.
Словник української мови у 20 томах
глибокий —
Глибока вода тихо пливе. Розумний йе чваниться ніколи. Глибоко на п'ять хлопа. Давно одиницею мірила був сам чоловік, а це: його зріст, крок, лікоть, п'ядь, палець, ніготь, голова або й волосся. П'ять разів так заглибоко, як високий чоловік.
Приповідки або українсько-народня філософія
глибокий —
ГЛИБО́КИЙ, а, е. 1. Який має велику глибину (у 1 знач.). Внизу під греблею широкий ставок — тихий, ясний, глибокий-глибокий (Фр., VII, 1951, 221); Зліворуч було якесь глибоке, бездонне провалля, і ліс падав у нього, витикаючи лиш вершини смерек (Хотк.
Словник української мови в 11 томах
глибокий —
Глибокий, -а, -е Глубокій. Долина глибока. Мет. 79. Маю на собі дев'ять ран — рубані широкі, а чотирі — стреляні глибокі. АД. II. 258. Шукай собі або глибокої води, або високої гиллі. Ном. № 3652. Кайдани повелів кувать, глибокі тюрми мурувать. Шевч. 470.
Словник української мови Грінченка