добрішати —
Добрі́шати, -шаю, -шаєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
добрішати —
ДОБРІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати, робитися добрішим ( див. до́брий 1). Вже давно помічав Бачура, що на лоні природи він добрішав і заспокоювався (Чаб., Тече вода.., 1961, 133).
Словник української мови в 11 томах
добрішати —
Добрішати, -шаю, -єш гл. Становиться добрѣе.
Словник української мови Грінченка