добрішати

ДОБРІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати, робитися добрішим ( див. до́брий 1).

Вже давно помічав Бачура, що на лоні природи він добрішав і заспокоювався (Чаб., Тече вода.., 1961, 133).

Значення в інших словниках

1. добрішати — (ставати ліпшим) добріти, лагідніти, лагіднішати, ласкавішати, власкавлюватися.  Словник синонімів Полюги
2. добрішати — добрі́шати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. добрішати — -аю, -аєш, недок. Ставати, робитися добрішим (див. добрий 1)).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. добрішати — ДОБРІ́ШАТИ (втрачати попередню суворість, ставати добрішим), ЛАГІДНІ́ТИ, ЛАГІДНІ́ШАТИ, М'Я́КШАТИ, М'Я́КНУТИ, ОБМ'ЯКА́ТИ розм., ДОБРІ́ТИ розм., УЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ (ВЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ) розм. — Док.  Словник синонімів української мови
5. добрішати — Добрі́шати, -шаю, -шаєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. добрішати — Добрішати, -шаю, -єш гл. Становиться добрѣе.  Словник української мови Грінченка