(той, хто заснував що-небудь)(перший) зачинатель, (взагалі) фундатор, основоположник.
Словник синонімів Полюги
Значення в інших словниках
засновник —
засно́вник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
засновник —
Ініціятор, зачинатель, фундатор, д. основник; (вчення) основоположник, обр. батько.
Словник синонімів Караванського
засновник —
див. апостол; Творець
Словник синонімів Вусика
засновник —
[засноўниек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў
Орфоепічний словник української мови
засновник —
-а, ч. Той, хто заснував що-небудь, поклав початок чомусь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
засновник —
ЗАСНО́ВНИК (той, хто заснував що-небудь, поклав початок чомусь), ОСНОВОПОЛО́ЖНИК, ФУНДА́ТОР, РОДОНАЧА́ЛЬНИК уроч., БА́ТЬКО уроч., ОСНО́ВНИК діал.; ЗАЧИНА́ТЕЛЬ (той, хто першим починає якусь важливу справу).
Словник синонімів української мови
засновник —
ЗАСНО́ВНИК, а, ч. Той, хто заснував що-небудь, поклав початок чомусь. В. І. Ленін був засновником і творцем Комуністичної партії і Радянської держави (Рад. Укр., 21.1 1954, 2); Археологам вдалося встановити імена засновників деяких міст-фортець (Знання.., 9, 1965, 5).
Словник української мови в 11 томах