засновник

ЗАСНО́ВНИК, а, ч. Той, хто заснував що-небудь, поклав початок чомусь.

В. І. Ленін був засновником і творцем Комуністичної партії і Радянської держави (Рад. Укр., 21.1 1954, 2);

Археологам вдалося встановити імена засновників деяких міст-фортець (Знання.., 9, 1965, 5).

Значення в інших словниках

1. засновник — (той, хто заснував що-небудь) (перший) зачинатель, (взагалі) фундатор, основоположник.  Словник синонімів Полюги
2. засновник — засно́вник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. засновник — Ініціятор, зачинатель, фундатор, д. основник; (вчення) основоположник, обр. батько.  Словник синонімів Караванського
4. засновник — див. апостол; Творець  Словник синонімів Вусика
5. засновник — [засноўниек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў  Орфоепічний словник української мови
6. засновник — -а, ч. Той, хто заснував що-небудь, поклав початок чомусь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. засновник — ЗАСНО́ВНИК (той, хто заснував що-небудь, поклав початок чомусь), ОСНОВОПОЛО́ЖНИК, ФУНДА́ТОР, РОДОНАЧА́ЛЬНИК уроч., БА́ТЬКО уроч., ОСНО́ВНИК діал.; ЗАЧИНА́ТЕЛЬ (той, хто першим починає якусь важливу справу).  Словник синонімів української мови