збудження —
збу́дження іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
збудження —
-я, с. 1》 Дія за знач. збудити 1), 2), 5) і збудитися 1), 2). 2》 Стан нервового піднесення, неспокою, хвилювання. || Стан підвищеної активності, пожвавлення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
збудження —
1. функціональний процес у нервовій клітині, залежний від рівня проникності іонів (гол. чином натрію і калію) крізь оболонку клітини; 2. посилення активності нервових центрів або структур мозку;...
Універсальний словник-енциклопедія
збудження —
ЗБУ́ДЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. збуди́ти 1, 2, 5 і збуди́тися 1, 2. Преміальна система повинна стати одним з могутніх засобів збудження змагання (КПУ в резол. і рішен..
Словник української мови в 11 томах